- ввід-вивід
- вво́ду-ви́воду, ч.Те саме, що вве́дення-ви́ведення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ввід-вивід
Смотреть что такое "ввід-вивід" в других словарях:
вивёр — вивёр, вивёры, вивёра, вивёров, вивёру, вивёрам, вивёра, вивёров, вивёром, вивёрами, вивёре, вивёрах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Вив — Вив: Имя От Вивиан Андерсон, Вив Вивиан (Вив) Джон Вудворд (англ. Vivian Viv John Woodward; 3 июня 1879, Кеннингтон, Лондон 31 января 1954, Илинг, Лондон) английский футбольный нападающий, двукратный олимпийский чемпион в составе сборной… … Википедия
ВИВ — величина изменения высоты воздушной цели Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного… … Словарь сокращений и аббревиатур
вивёрка — и, ж. viveur m. жен. к Вивер. Их проженитура Лена произносила с иронией это переделанное слово будет только наполнять ряды или трутней, вивёров и вивёрок, или безпардонных хищников. Бобор. Закон жизни. // ВЕ 1903 1 66 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ВИВЁР — ВИВЁР, вивера, муж. (франц. viveur) (разг. устар.). Человек, живущий в свое удовольствие. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВИВЁР — (франц. viveur, от vivre жить). Человек, ведущий веселую жизнь; весельчак; кутила, прожигатель жизни. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ВИВЁР живущий исключительно ради своих удовольствий. Словарь… … Словарь иностранных слов русского языка
вив'язування — 1 іменник середнього роду розв язування вив язування 2 іменник середнього роду виготовлювання … Орфографічний словник української мови
вив'язувати — 1 дієслово недоконаного виду розв язувачи виймати; зв язувати щось розм. вив язувати 2 дієслово недоконаного виду в язати щось з ниток … Орфографічний словник української мови
вив'язуватися — 1 дієслово недоконаного виду обгортати голову та шию, зав язуючи кінці вив язуватися 2 дієслово недоконаного виду виготовлятися … Орфографічний словник української мови
вивітрювати — 1 дієслово недоконаного виду видаляти за допомогою вітру вивітрювати 2 дієслово недоконаного виду повільно руйнувати про дію вітру … Орфографічний словник української мови
вивішування — 1 іменник середнього роду вішання назовні вивішування 2 іменник середнього роду позначення за допомогою віх … Орфографічний словник української мови
